Cocaine 98% КОКАИН FishScale Кингисепп

Эй, усіма привіт! Це ваш затуманений наркоман, готовий розповісти вам свою безглузду історію. Готуйтесь, бо це буде поїздка, яку ви не зможете забути!

Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.

Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.

Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.

Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.

Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?

Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.

Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.

На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.

Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.

Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.

Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!

Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!

Новый день, новая закладка. Не могу поверить, как моя жизнь превратилась в эту чертову гонку за наркотиками. Я - наркоман. Знаете, таких, как я, встретишь на каждом углу. Там, где толкачи выставляют свои товары - под мостами, у грязных подъездов, в темных переулках. Вот и сегодня я встретил своего толкача. Чувак с именем Дима, называемый в наше время "толкомандером". Какая-то дичь! Он постоянно находится в состоянии вжарки. Из всех наркоманов, что я встречал, только он так громко орет о своих приключениях с диазами и чернушкой. Итак, я договариваюсь о встрече с ним на детской площадке. Сказал, что хочу покататься на качелях. "Kачели, кокаин и катарсис" - подумал я про себя. И вот, мы стоим на этой детской площадке, оборудованной качелями и горкой, которая, безусловно, никогда не предназначалась для наркоманов. Толкомандер достает свою сумку. Я знаю, там лежат его закладки. Он разворачивает ее передо мной, как настоящий дилер. Внутри лежат маленькие обертки с белым порошком, таким искрящимся, словно эльфийская пыль на Рождество. Я подхожу ближе, чтобы рассмотреть выбор. "У нас есть кольца, пакетики, листочки, и даже детские посылки" - говорит он, смеясь. Мой выбор падает на пакетик. Пакетик с кокаином, просто чтобы допить этот ментальный позитив. Он скользит по моей ладони, словно я поймал футбольный мяч. Теперь, когда у меня есть закладка, пора приступать к вжарке. Я достаю свою дорогую деревянную доску, на которой люблю дрочить наркотики. Все выглядит так реально, словно это жизнь после смерти. Как будто я настоящий бог. Я отмеряю нужное количество кокаина. Чиркаю его, рисую линии на доске. Дыхание задерживается в груди. Ох, братан, я готов вжариться! Подношу сложенную купюру к носу и вдыхаю линию, словно черта чернушки на бумаге. Счастье обрушивается на меня, словно буря. Вдруг все качели начинают кружиться быстрее и быстрее. Я сажусь на одну из них и отталкиваюсь ногами, в то время как ритм в моей голове усиливается. Все вокруг начинает расплываться, словно цветочная флора в сказочной стране. Но я знаю, что это всего лишь гандж, которую я выкурил перед этим, чтобы наступить на каток. Теперь я медленно качаюсь на качелях, чувствуя, как волны наслаждения накатываются на меня. Ветер ласкает мое лицо, словно нежные губы любимой девушки. Я находился на вершине мира, наблюдая сверху за всеми проблемами и невзгодами. Неужели вот в этом заключается счастье? Но, как всегда, это счастье недолговечно. Все мои чувства затихают, также быстро, как они появились. Качели замедляют свой ритм, подобно моему сердцебиению. Вскоре я понимаю, что нужно еще, еще и еще... Так проходит еще один день в жизни наркомана. День, полный закладок, толкачей, диазов, чирки и чернушки. День, когда я опять пытаюсь заполнить пустоту, никак не осознавая, что она никогда не будет заполнена ничем, кроме наркотиков. Употребление наркотиков - это игра с огнем, которую я беспощадно проигрываю каждый день.